Суд захистив право особи на призначення пенсії за віком на пільгових умовах

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 2111 від 13 липня 2017 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з урахуванням стажу роботи: на посаді електрозварювальника за 1982 рік та 1983 рік в колгоспі «Думка Леніна»; на посаді акумуляторщика за 1984 рік, 1985 рік, 1986 рік, 1987 рік, 1988 рік, 8 (вісім) місяців 1989 року, в колгоспі «Думка Леніна» та на посаді електрогазозварника 5 (п'ятого) розряду за період з 06.10.2009 по 15.04.2013 в Бориспільському районному підприємстві теплових мереж «Райтепломережа», з 03 липня 2017 року та зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням стажу роботи: на посаді електрозварювальника за 1982 рік та 1983 рік в колгоспі «Думка Леніна»; на посаді акумуляторщика за 1984 рік, 1985 рік, 1986 рік, 1987 рік, 1988 рік, 8 (вісім) місяців 1989 року, в колгоспі «Думка Леніна» та на посаді електрогазозварника 5 (п'ятого) розряду за період з 06.10.2009 по 15.04.2013 в Бориспільському районному підприємстві теплових мереж «Райтепломережа», з 03 липня 2017 року.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 року апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишено без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року - залишено без змін.

При цьому суд виходив з того, що в судом першої інстанції становлено, що ОСОБА_2 працював на посаді електрозварювальника в період з 1982 року по 1983 рік в колгоспі «Думка Леніна», на посаді акумуляторщика з 1984 року по 1989 року в колгоспі «Думка Леніна» та на посаді електрогазозварника 5 розряду за період з 06 жовтня 2009 року по 15 квітня 2013 року в БРПТМ «Райтепломережа», що підтверджується архівними довідками №299 від 27 березня 2017 року, №334 від 31 березня 2017 року, виданими комунальною установою «Гайсинський районний трудовий архів» Гайсинської районної ради (а.с.17, 28), довідкою №5 від 21 червня 2017 року, виданою Гайсинською районною профспілковою організацією працівників агропромислового комплексу Вінницької області (а.с.38), довідками №20 від 29 травня 2017 року та №5 від 20 лютого 2017 року, виданими БРПТМ «Райтепломережа» (а.с.52,53).

У відповідності до копії трудової книжки, виданої на ім'я позивача, загальний трудовий стаж ОСОБА_2 складає 27 років 00 місяців 03 дні (а.с.18-22).

У подальшому, ОСОБА_2 при досягненні 56 років і 10 місяців звернувся до Бориспільського об'єднаного УПФ України Київської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, згідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням №2111 від 13 липня 2017 року Бориспільське об'єднане УПФ України Київської області відмовило у призначенні пенсії позивачу, оскільки довідка №20 від 29.05.2017, видана Бориспільським районним підприємством теплових мереж «Райтепломережа» не підтверджена первинними документами та відсутнє підтвердження атестації робочих місць та зазначило, що останній набуде право на призначення пенсії за віком при досягненні 60 років (а.с.13-15).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки проведення атестації робочих місць при виконанні робіт зі шкідливими умовами праці до 21 серпня 1992 року не вимагалась відповідно до норм діючого на той час законодавства, тому відсутність записів про атестацію робочого місця в трудовій книжці позивача, в даному випадку, не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду як стажу, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Крім цього, у відповідності до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Таким чином, оскільки матеріалами справи, а саме трудовою книжкою та архівними довідками, виданими комунальною установою «Гайсинський районний трудовий архів» Гайсинської районної ради та БРПТМ «Райтепломережа», підтверджується, що ОСОБА_2 працював на посаді електрозварювальника та має достатній стаж роботи, що дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 відповідно до частини першої ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

У відповідності до частини першої ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

За змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Згідно з п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У відповідності до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано - періоди роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видана зазначена довідка.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 працював  на посаді електрозварювальника в період з 1982 року по 1983 рік в колгоспі «Думка Леніна», на посаді акумуляторщика з 1984 року по 1989 року в колгоспі «Думка Леніна» та на посаді електрогазозварника 5 розряду за період з 06 жовтня 2009 року по 15 квітня 2013 року в БРПТМ «Райтепломережа», що підтверджується архівними довідками №299 від 27 березня 2017 року, №334 від 31 березня 2017 року, виданими комунальною установою «Гайсинський районний трудовий архів» Гайсинської районної ради (а.с.17, 28), довідкою №5 від 21 червня 2017 року, виданою Гайсинською районною профспілковою організацією працівників агропромислового комплексу Вінницької області (а.с.38), довідками №20 від 29 травня 2017 року та №5 від 20 лютого 2017 року, виданими БРПТМ «Райтепломережа» (а.с.52, 53).

Порядок застосування списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі за текстом - Порядок №383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1956 № 1173 затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

У відповідності до розділу ХХХII постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 посада електрозварювальника та акумуляторщика відноситься до робіт із шкідливими умовами праці Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, розділом ХХХIII якого визначено посаду електрогазозварника, яка відноситься до робіт із шкідливими умовами праці Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 посада електрогазозварника у відповідності до розділу XXXIII відноситься до робіт із шкідливими умовами праці Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Посилання відповідача на відсутність в трудовій книжці ОСОБА_2 записів про проведення атестації робочих місць, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок №442).

Згідно з п. 2 Преамбули Порядку №442 установлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць. Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для здійснення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

За правилами п. 4 Порядку №442 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Як вже зазначалось, згідно пункту 3 Порядку №383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 5 Порядку №383 визначено, що у разі підтвердження за результатами атестації та висновку Державної експертизи умов праці права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками №1 чи №2 працівникам окремих видів виробництв, робіт, професій чи посад, які мають виражену специфіку, до пільгового стажу зараховується період їх роботи на даному підприємстві, за який умови праці на відповідних робочих місцях не змінювалися і який визначений наказом по підприємству чи організації про затвердження результатів проведення цієї атестації.

Таким чином, проведення атестації робочих місць при виконанні робіт зі шкідливими умовами праці до 21 серпня 1992 року не вимагалась відповідно до норм діючого на той час законодавства, а тому відсутність записів про атестацію робочого місця в трудовій книжці позивача, в даному випадку, не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду як стажу, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, не проведення підприємством, на якому працює позивач, атестації робочих місць не може позбавляти особу її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2016 року (справа № К/800/24182/15).

При цьому, атестацію робочого місця електрогазозварника в БРПТМ «Райтепломережа» проведено відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується висновком №32 від 20 березня 2003 року якості атестації робочих місць за умовами праці і відповідності нормативним актам про охорону праці та правильності віднесення до категорії із небезпечними і важкими умовами праці у Бориспільській «Райтепломережі» (а.с.77), наказом БРПТМ «Райтепломережа» №01-03/26 від 13 березня 2003 року «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» (а.с.78), висновком №181 від 23 грудня 2008 року якості проведення атестації робочих місць за умовами праці і відповідності нормативним актам про охорону праці та правильності віднесення до категорії із небезпечними і важкими умовами праці у Бориспільському РПТМ «Райтепломережа» (а.с.74), наказом БРПТМ «Райтепломережа» №01-03/17 від 10 березня 2008 року «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» (а.с.75), копією довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.84).

Отже, оскільки трудовою книжкою та архівними довідками, виданими комунальною установою «Гайсинський районний трудовий архів» Гайсинської районної ради та БРПТМ «Райтепломережа», підтверджується, що ОСОБА_2 працював на посаді електрозварювальника та має достатній стаж роботи, що дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 відповідно до частини першої ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи зі встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відмова пенсійного органу в призначенні пенсії позивачу зі зниженням пенсійного віку є неправомірною та такою, що не грунтується на нормах чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.