Мрія про мантію

 Чи може помічник законника стати незалежним суддею і не бути посіпакою?

Суддівська спільнота здебільшого схвально ставиться до того, що колишні помічники, успішно пройшовши всі етапи добору та перемігши в конкурсі, розглядатимуть справи. А от деякі представники громадськості застерігають: навіть ставши суддями, ці особи не зможуть позбутися звички слухати своїх наставників — володарів мантій. У тому числі й під час прийняття рішень.

Коротший строк

Якщо перефразувати відомий військовий вислів на судовий лад, то вийде, що поганий той помічник, який не мріє стати служителем Феміди. Адже раніше багато хто з юристів ішов працювати в апарат суду з наміром через певний час одягти мантію. До 2010 р., коли діяли старі правила добору суддів, помічники законників користувалися певними привілеями й без проблем отримували рекомендації на зайняття суддівських крісел.

Після зміни законодавства помічників зрівняли в правах з іншими претендентами на мантії. Втім, у 2016 р. норми нової редакція закону «Про судоустрій і статус суддів» дозволили Вищій кваліфікаційній комісії суддів визначати особливості проведення добору претендентів на мантії, які мають стаж роботи на посаді помічника щонайменше 3 роки.

Швидше за все, законодавець застосував такий підхід, аби розв’язати кадрову проблему, з якою стикнулася Феміда. «Реалізація сценарію підготовки помічників суддів дозволить у значно коротші строки поповнити суддівський корпус», — розповів у інтерв’ю «ЗіБ» проректор Національної школи суддів Володимир Мазурок. Планується, що навчання помічників триватиме 70 робочих днів (з урахуванням вихідних — 3 місяці).

Громадськість сумнівається

У квітні ВККС оголосила добір претендентів на мантії, і помічники вперше зможуть скористатися «особливою процедурою», визначеною законом. Так, секретар кваліфікаційної палати комісії Станіслав Щотка вважає, що помічників не треба адаптувати до роботи в судовій системі, адже вони вже пройшли цей етап, працюючи в ній раніше, тому 3-місячного навчання для них достатньо.

«Коли розроблялося законодавство, я був проти того, щоб помічникам суддів давати якісь преференції в процесі підготовки. Однак через нестачу суддів місцевих судів цього не уникнути», — заявив на одному із заходів, присвячених темі добору претендентів на мантії, член ВККС Андрій Козлов.

Утім, деякі представники громадськості скептично ставляться до полегшення помічникам доступу до професії. Активісти навіть закликали юристів-практиків скласти конкуренцію представникам старої системи, зокрема суддям та їхнім помічникам. Адже останні (можливо, й не всі, але більшість), на думку членів окремих громадських організацій, так довго «служили» та дослухалися до думки судді, якому допомагали писати рішення, що, одягнувши мантію, не зможуть позбутися звички виконувати вказівки наставників.

Чи переконливими є аргументи громадськості? Чи може помічник стати незалежним суддею і чи доречно вважати його представником старої системи? Аби почути іншу точку зору, «ЗіБ» пропонує працівникам апарату судів відповісти на ці запитання.