За що судять колаборантів: вироки очима юристів

Українські суди ухвалили десятки вироків за колабораційну діяльність — ст. 111-1. Вивчивши частину з них, журналісти МІПЛ зауважили цікаву тенденцію: майже скрізь покарання зводиться до одного — позбавлення права займати посади в держорганах на 10 років, інколи з додатковими санкціями, наприклад, конфіскацією майна.

Водночас виникає питання щодо пропорційності відповідальності, адже є випадки, коли аналогічні покарання отримують і ті, хто займав посади в окупаційних органах, і ті, хто публічно лише схвалював дії Путіна, наприклад, у кафе.

Наводимо кілька з таких вироків разом із оцінкою експерта МІПЛ, юриста Регіонального центру прав людини Миколи Кіккаса.

Перадав окупантам цигарки, воду та сім-карту за можливість пройти на робоче місце

Олександр Базима — мешканець Буринської ОТГ, що на Сумщині. Працював кочегаром у котельні місцевої лікарні. Коли російські війська окупували ОТГ, вони розташували свій блокпост на шляху Олександра до його місця роботи.

Суд встановив, що в кінці березня 2022 року чоловік погодився передати росіянам «матеріальні ресурси у вигляді води та цигарок». У вироку наголошують на добровільності цього рішення, але зазначають, що це відбувалося з метою “уникнення перевірки документів і спрощеного перетину блокпоста” для потрапляння на роботу.

Згодом росіяни захотіли від чоловіка українську сім-карту, яку він купив у місцевому магазині та передав їм.  

Обвинувачений за ст. ч.4 ст.111-1.

Покарання: штраф у розмірі 580 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 9860 грн, з позбавленням права обіймати посади в державних органах влади та органах місцевого самоврядування на 10 років, без конфіскації майна.

Оцінка Миколи Кіккаса:

“У таких випадках варто пильно перевіряти справу на можливість існування малозначності. Поняття “матеріальні ресурси”  досить розмите. Добре було б, щоб держава надала розуміння, яка вартість матеріальних ресурсів є достатньою для ч. 4 ст. 111-1.

У такому випадку судом могли бути враховані обставини, що чоловік передавав воду й цигарки систематично, а також купив сім-карту, тобто певною мірою забезпечив окупантів зв’язком. Водночас відсутність чіткого розуміння того, з якої суми починаються “матеріальні ресурси”, створює ситуацію правової невизначеності й буде прикро, якщо людей судитимуть за пачку цигарок.

Тут згадую розповіді своєї бабусі. Її дитячі роки припали на окупацію Горлівки під час Другої світової. В них квартирували італійські військові, які наполягали, щоб їх годували власними продуктами. Після звільнення Горлівки радянська влада не переслідувала батьків моєї бабусі за “пособництво окупантам”. Тому мені буде прикро, якщо наша держава без розбору судитиме за кожне яйце чи курку, віддану окупантам”.

Стала “квартальною” при окупаційній владі

Наталія Максименко  — жителька смт. Новоселівка Лиманської ОТГ. Коли Новоселівку окупували росіяни, вона стала “квартальною” та відповідала за 5 вулиць у селищі. 

Як встановив суд, виконувала такі функції:

• повідомляла місцевих про збори, які проводили представники так званої “ДНР”;
• складала списки місцевих мешканців, які залишились у населеному пункті;
• допомагала обмежено дієздатним особам у складанні заяв на отримання палива, будівельних матеріалів та ремонтні роботи;
• прибирала адміністративні будівлі та їхні прилеглі території;
• складала списки зруйнованих та покинутих будівель у смт. Новоселівка;
• складала списки загиблих мешканців смт. Новоселівка в ході бойових дій.

За це жінка отримувала зарплату — 3700 рублів (менш ніж 2 тис. грн). Свою вину визнала повністю.

Обвинувачена за ч.2 ст.111-1. 

Покарання: позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років без конфіскації майна.

Оцінка юриста:

“Такі випадки наводять на думку, що ч. 2 статті сформульована не дуже вдало, оскільки містить формальний підхід. Тобто особі достатньо обіймати посаду (причому не керівну і не пов’язану з організаційно-розподільчими та адміністративно-господарчими функціями) для обвинувачення. До того ж не має враховуватись та доводитись шкода, яку особа спричинила суспільству та державі. Діяння, перелічені вироком, або несуть мінімальну шкоду (наприклад, повідомлення про збори) або взагалі є суспільно-корисними (наприклад, допомога обмежено дієздатним).

Водночас такий підхід компенсується не дуже жорстким покаранням, яке до того ж має охоронний характер. Особі, яка співпрацювала з окупантами (навіть не завдаючи якоїсь шкоди), держава не довіряє, тому й забороняє їй обіймати владні посади впродовж тривалого строку. На мою думку, тут принцип справедливості не порушено”.

Аналіз інших вироків, а також думки юристів щодо удосконалення кримінального закону відносно колаборантів, читайте у статті МІПЛ.

За справами щодо колабораційної діяльності стежитимемо й наступного тижня. У Харкові судитимуть мешканця Ізюма Дениса Резніченка, який, за даними обвинувачення, охороняв приміщення окупаційного штабу. 

Чоловік нібито отримав посвідчення “патрульно-постової служби”. В його обов’язки входило повідомляти “керівництво” про позаштатні ситуації. 

Як йдеться у повідомленні місцевого начальника слідчого управління поліції Сергія Болвінова, за охорону приміщення Резніченко отримував гуманітарні пайки. А згодом, як зізнався він сам, йому виплатили зарплату — загалом 65 тисяч рублів (близько 35 тис. грн).  

Засідання у його справі заплановане на 12:30 23 січня в Київському районному суді Харкова. 

Не забуваємо і про воєнні злочини росіян та продовжуємо відстежувати судові справи щодо них. 

Наступного тижня в Макарові судитимуть трьох російський військових. Серед обвинувачених — солдати 4-ї окремої мотострілецької бригади 35 загальновійськової армії ЗС РФ Олександр Борисов, Раян Мадяєв, Максим Сулайндзюга. 

За даними обвинувачення, росіяни влаштовували тортури для мешканця села Гавронщина Макарівської ОТГ.  Впродовж тижня вони знущалися з нього — били, погрожували розстрілом, зв’язували руки та ноги мотузкою. 

“Окупанти роздягали чоловіка, закопували в холодний ґрунт, не надавали воду, їжу та одяг”, — йдеться у повідомленні прокуратури. 

Солдатів окупаційної армії обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни. Засідання у їхній справі заплановане на 14:00 25 січня в Макарівському районному суді Київської області.  

Також наступного тижня заплановані засідання у справах, про які ми писали раніше: 

Олександр Ген (http://surl.li/emfdu) — Зарічний районний суд міста Суми, 23.01, 13:30; 

Азамат Кузбармаков (http://surl.li/emfev) — Броварський міськрайонний суд Київської області, 27.01, 14:00;

Чінгіс Дамбаєв (https://cutt.ly/sByEVTW) — Києво-Святошинський районний суд Київської області, 23.01, 16:00.  

До Вашої уваги перелік судових засідань, пов'язаних зі збройним конфліктом в Україні на тижні з 05 по 09 грудня 2022 року у судах України та Києва.

1) розклад засідань у судах України;

2) розклад засідань у судах м. Київ.

Інформація від ГО "Медійна ініціатива за права людини"