Шлях до верховенства права в Україні: Всеволод Князєв підбив підсумки 5 років діяльності Верховного Суду

П’ять років тому завершився один із ключових етапів реформи судової системи: був створений новий Верховний Суд, набрали чинності нові редакції процесуальних кодексів. Метою реформи була визначена практична реалізація принципу верховенства права та забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом.

Чи вдалося досягти визначеної мети? Відповів на це запитання, а також розповів про шлях до верховенства права в Україні крізь призму 5-річної діяльності Верховного Суду Голова ВС Всеволод Князєв під час спеціальної доповіді на міжнародній конференції.

Модератором цієї частини заходу виступив Секретар Пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник. Він нагадав, що 15 грудня 2022 року на урочистому засіданні Пленуму ВС, який був присвячений 5-річчю діяльності ВС, та з нагоди Дня працівників суду високоповажні гості говорили про справедливі судові рішення, про справедливість судової влади та про моральність як властивість нашого суспільства, без якого судді не можуть і не повинні ухвалювати судові рішення. «Лейтмотивом сьогоднішньої міжнародної конференції є верховенство права. Це не випадково, адже верховенство права – це панування права у державі, а одне без іншого існувати не може», – сказав Дмитро Луспеник. Він вважає, що говорити про верховенство права під час війни, коли на твою країну напав агресор, – особливо важливо.

Під час основної промови Всеволод Князєв акцентував на тому, що Верховний Суд ухвалює судові рішення, які мають прецедентний характер. Правові висновки, сформульовані ВС, є обов’язковими для врахування суддями задля забезпечення єдності судової практики. Найперше забезпечення єдності досягається діяльністю палат та об’єднаних палат, які функціонують у касаційних судах. «Аналіз тих справ, які були розглянуті об’єднаними палатами, свідчить про те, що до них належать питання, які десятиріччями не знаходили свого єдиного вирішення, були дискусійними як у правовій науці, так і в судовій практиці», – зауважив Голова ВС.

Натомість Велика Палата ВС здійснює забезпечення єдності судової практики у сфері «юрисдикційних конфліктів», у питаннях, які по-різному вирішують суди різних юрисдикцій, та при розгляді справ, що містять виключну правову проблему, вирішення якої є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Аналізуючи стан розгляду справ, Всеволод Князєв нагадав, що п’ять років тому Верховний Суд отримав «у спадок» 77 тис. нерозглянутих справ, а з урахуванням надходження до ВС нових поточних процесуальних звернень навантаження на суддів у перші роки було надзвичайним. «Завдяки відданій роботі суддів Верховного Суду ситуація змінилася на краще. Кількість нерозглянутих справ протягом п’яти років неухильно зменшувалася. Станом на початок 2023 року залишок нерозглянутих справ у ВС становить 20,5 тис. справ. Загалом же за п’ять років ВС розглянув приблизно 450 тис. справ», – озвучив статистику Голова ВС.

У своїй доповіді спікер зосередився на доступності правових позицій Верховного Суду і текстів судових рішень, на поширенні правових позицій ВС та на інституті зразкової справи в адміністративному судочинстві, який є потужним інструментом забезпечення єдності судової практики. Всеволод Князєв констатував, що інститут зразкової справи пройшов випробування практикою і виправдав себе: «За час роботи ВС ухвалено вже 24 рішення у зразкових справах. За кожним із цих рішень стоять тисячі справ, які завдяки рішенням Верховного Суду матимуть однакове вирішення».

Окремо Голова ВС зупинився на забезпеченні єдності судової практики ВС як судом касаційної інстанції та забезпеченні єдності судової практики щодо правових питань, які не належать до предмета касаційного перегляду. Насамперед це стосується правових питань, у яких остаточне рішення приймається судами першої та апеляційної інстанцій (справи про адміністративні правопорушення, питання щодо застосування запобіжних заходів, заходів забезпечення позову тощо).

«Зараз ми вже чітко розуміємо, що варто запровадити процесуальний механізм, за якого ВС зможе переглядати такі справи: або в касаційному порядку, але при цьому подбати про належні процесуальні фільтри; або шляхом поширення на нього інституту зразкової справи. Зазначена проблема очікує фахового обговорення та вирішення на законодавчому рівні», – сказав Всеволод Князєв, закликаючи правників до дискусії.

Голова ВС зазначив, що принцип правової визначеності не є абсолютним, що теж підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що він не зв’язаний власними попередніми рішеннями. Верховний Суд загалом дотримується підходу, розвинутого ЄСПЛ, – слідує правовим позиціям, що застосовувалися раніше, якщо не визнає за необхідне їх змінити з огляду на сучасні очікування суспільства, передусім – з міркувань справедливості та розумності.

«Одним із завдань судової реформи є відновлення довіри до судової системи. Досягти цієї мети без змін судової практики, звичайно, неможливо. Тому Верховний Суд протягом п’яти років у багатьох сферах переглянув практику, що склалася раніше, з мотивів її застаріння, невідповідності нинішнім уявленням суспільства про розумність і справедливість, та сформулював принципово нові висновки, у тому числі з урахуванням змін у реаліях сучасного життя», – констатував Всеволод Князєв.

Під час виступу спікер наголосив на тому, що за час свого функціонування ВС налагодив конструктивну взаємодію із парламентом та урядом, що дуже важливо. Також Голова ВС зробив акцент на суттєвому зростанні якості розуміння та застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Знаковою подією він назвав те, що саме завдяки активній діяльності ВС вдалося зняти з нагляду перше рішення проти України – «Совтрансавто-Холдинг проти України». Для цього нашій державі знадобилось приблизно 20 років.

Окремо Всеволод Князєв розповів про роботу ВС та судової системи в умовах повномасштабної війни. Всього з початку повномасштабного вторгнення було змінено підсудність 135 судів, а також повторно змінено підсудність 36 кримських судів. Відновлено підсудність 55 судів. Із останніх подій – відновлено роботу районних судів міста Харкова та окремих судів Харківської області, Херсону та Херсонської області.

У квітні 2022 року розпочалася процедура відрядження суддів із судів, розташованих на окупованих територіях і територіях, на яких велися бойові дії. Всього відряджено майже 500 суддів, зокрема апеляційних судів. «Це дало змогу покращити ситуацію із навантаженням на суддів, в одному випадку запрацював суд, який до цього півтора року не працював через відсутність там суддів. Були посилені колективи апеляційних судів», – зазначив Голова ВС. Він додав, що зараз у певних випадках почався зворотний процес – повернення суддів із відряджень у суди, які відновили свою роботу.

Не оминув Всеволод Князєв увагою і поточні виклики судової реформи. Одним із них є формування повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, адже проблема непрацюючої ВККС України тісно пов’язана із суттєвим браком суддівських кадрів у судах першої та апеляційної інстанцій. Він висловив сподівання, що ця робота завершиться найближчими місяцями, а основні кадрові органи системи судоустрою України запрацюють на повну силу на благо правосуддя і українського суспільства. Максимально швидке наповнення якісними та доброчесними кадрами є надважливим завданням для судової влади. Від цього залежатиме якість правосуддя.

Очільник ВС схвально відгукнувся про відновлення діяльності Вищої ради правосуддя, яка до того була неповноважною майже рік. Він вважає, що тепер ВРП вирішуватиме проблемні питання, що накопичились за цей час, а також розв’язуватиме непрості завдання, які постали перед судовою системою від початку повномасштабного вторгнення росії.

Завершуючи свою спецдоповідь, Всеволод Князєв зосередився на майбутніх цілях для всієї сфери правосуддя. Серед цих завдань він виділив: нову мережу судів загальної юрисдикції, відбудову зруйнованих судів у постраждалих від війни регіонах, оновлення кадрового складу суддів та їх навчання, нову філософію написання судових рішень, яка вже поступово реалізується Верховним Судом, цифровізацію та діджиталізацію правосуддя, посилення інституту суддів-спікерів.

«Наші плани на наступні щонайменше п’ять років чітко окреслені й зрозумілі. А тим часом працюймо на нашу спільну Перемогу як на полі бою, так і в боротьбі за чесний справедливий суд!», – резюмував Голова ВС.

Після виступу Всеволод Князєв відповів на запитання учасників конференції, які стосувалися роботи судової системи і діяльності ВРП.

Міжнародну конференцію «Імплементація принципу верховенства права: роль Верховного Суду в сучасних умовах», присвячену 5-річчю діяльності ВС, організував Верховний Суд у співпраці з проєктом Ради Європи «Підтримка правосуддя в Україні протягом воєнного та пост-воєнного часу».