Верховний Суд опублікував черговий огляд судової практики КЦС ВС

В огляді судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відображено важливі правові висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, висловлені під час розгляду цивільних справ у спорах, що виникають із договору найму (оренди) житлових та нежитлових приміщень, а саме:

• сплата наймачем боргу за найм (оренду) житла за попередній період не позбавляє наймодавця права вимоги щодо розірвання укладеного договору найму;                                                                                                                              
• допоміжні нежитлові приміщення є місцями загального користування, складовою частиною житлового будинку та не можуть бути передані в найм (оренду) без згоди всіх співвласників цього будинку;
• чинне законодавство не визначає механізму реалізації наймачем свого переважного права на придбання житла, що є предметом договору найму (оренди), у разі його продажу, тому до таких правовідносин варто застосовувати положення статті 362 ЦК України в порядку аналогії закону;
• сторони договору найму (оренди) можуть визначити еквівалент грошового зобов’язання з оплати за користування орендованим майном в іноземній валюті, така умова договору не суперечить статті 533 ЦК України;
• особи, які не були вказані в договорі найму (оренди) житла як особи, що проживатимуть разом із наймачем, мають право вселитися в орендоване приміщення за згодою наймодавця.

Верховний Суд

В огляді судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відображено важливі правові висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, висловлені під час розгляду цивільних справ у спорах, що виникають із договору найму (оренди) житлових та нежитлових приміщень, а саме:

• сплата наймачем боргу за найм (оренду) житла за попередній період не позбавляє наймодавця права вимоги щодо розірвання укладеного договору найму;                                                                                                                              
• допоміжні нежитлові приміщення є місцями загального користування, складовою частиною житлового будинку та не можуть бути передані в найм (оренду) без згоди всіх співвласників цього будинку;
• чинне законодавство не визначає механізму реалізації наймачем свого переважного права на придбання житла, що є предметом договору найму (оренди), у разі його продажу, тому до таких правовідносин варто застосовувати положення статті 362 ЦК України в порядку аналогії закону;
• сторони договору найму (оренди) можуть визначити еквівалент грошового зобов’язання з оплати за користування орендованим майном в іноземній валюті, така умова договору не суперечить статті 533 ЦК України;
• особи, які не були вказані в договорі найму (оренди) житла як особи, що проживатимуть разом із наймачем, мають право вселитися в орендоване приміщення за згодою наймодавця.

Верховний Суд