Постанова ККС ВС щодо наслідків порушення стороною обвинувачення строків досудового розслідування

Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). Тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Перевірка судом першої інстанції в підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК України, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК України в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров’я особи, процесуального статусу обвинуваченого, стосовно якого відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров’я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та спричинює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Пункт 1 ч. 2 ст. 412 КПК України передбачає в будь-якому разі скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито. Стаття 415 КПК України визначає підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, ст. 417 КПК України уповноважує суд апеляційної інстанції закрити кримінальне провадження в разі встановлення всіх без винятку підстав, передбачених ст. 284 КПК України, ст. 440 КПК України надає такі самі повноваження суду касаційної інстанції в разі встановлення обставини, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. З огляду на ці положення суд апеляційної чи касаційної інстанцій зобов’язаний скасувати рішення судів нижчих інстанцій і закрити кримінальне провадження.

Такий висновок  зробила колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційні скарги засудженого та його захисника на вирок Вищого антикорупційного суду та ухвалу Апеляційної палати ВАКС. Ці судові рішення ККС ВС скасував, а кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, закрив.

Детальніше з постановою ККС ВС у справі № 711/3111/19 (провадження № 51-2890км19) можна ознайомитися за посиланням –https://reyestr.court.gov.ua/Review/99687323.