Про висновки ВС щодо звільнення платників податків від надмірної відповідальності розповіла суддя КАС ВС Раїса Ханова

Секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Раїса Ханова взяла участь у роботі Kharkiv Legal Tax Forum, який відбувся 25 червня 2021 року в м. Харкові. У заході, організованому Відділенням Асоціації правників України в Харківській області, брали участь судді, провідні юристи-практики, іноземні експерти, народні депутати України та представники профільних міністерств і відомств. Учасники обговорювали важливі питання у сфері оподаткування.

Під час сесії «Податкові спори та судова практика їх вирішення» Раїса Ханова виступила з доповіддю на тему «Звільнення платників податків від надмірного тягаря відповідальності згідно з пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Суддя зробила висновок, що існують усталені підходи судової практики на рівні касаційної інстанції щодо тлумачення та ретроактивного застосування відповідних юридичних норм, попри нечітку процедуру реалізації п. 73 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПК України. Наведені приписи закону звільняють платників податків від надмірного тягаря відповідальності, установленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у вказаному пункті умов.

Раїса Ханова висвітлила правові висновки, сформульовані Верховним Судом, про застосування зазначених норм. Зокрема, Суд указав на позицію законодавця, який виявив недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцеві товарів. Відповідно, у Законі України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» чітко закріплено, що п. 73 ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов (постанова ВС від 20 травня 2021 року у справі № 240/5855/19). З огляду на змістовий та синтаксичний аналіз побудови цих норм законодавець мав на меті не лише уточнити та розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, установленого раніше чинними положеннями п. 120-1.2 ст. 120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у п. 73 цього Кодексу (постанова ВС від 11 листопада 2020 року у справі № 160/1553/19).

Раїса Ханова уточнила, що внесення змін Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до ПК України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» підтверджує послідовний підхід законодавця (постанова ВС від 10 вересня 2020 року у справі № 520/3188/19). Чинною і такою, що підлягає застосуванню, є редакція п. 73 ПК України, якою впроваджена ретроактивна дія закону щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до набрання чинності Законом № 466-ІХ за наведених у цій нормі умов. Тобто дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, але він змінює на майбутнє правові наслідки діянь і подій, які існували до набрання ним чинності (постанова ВС від 1 квітня 2021 року у справі № 620/2515/19).

Доповідачка звернула увагу, що неузгодженими грошовими зобов’язаннями називають ті, щодо яких відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження і грошові зобов’язання за ними не сплачені станом на дату набрання чинності Законом № 466-IX (постанова ВС від 10 серпня 2020 року у справі № 640/6528/19).

Раїса Ханова також зробила акцент на принципі «належного урядування», особливу важливість якого підкреслює ЄСПЛ в рішенні у справі «Москаль проти Польщі». Відповідно, державні органи повинні мати можливість виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є недбалість цих суб’єктів.

Суддя вказала, що застосування приписів п. 73 ПК України податковими органами ускладнене, зокрема, відсутністю нормативного акта, що деталізує процедуру перерахунку суми штрафів та узгодження такої процедури з порядком винесення відповідного рішення, обліку тощо. У разі судового оскарження формальне порушення може стати підставою для скасування відповідного рішення.

Доповідачка зауважила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необхідно визнавати протиправним і скасовувати як акт індивідуальної дії, якщо воно не відповідає легальній меті державного регулювання спірних правовідносин згідно з уведеними Законом № 466-ІХ змінами та є непослідовним у контексті положень цього Закону як таке, що покладає безпідставний податковий тягар на платника (постанова ВС від 31 березня 2021 року у справі № 640/6342/19).

З презентацією судді Раїси Ханової можна ознайомитися за тут.