Суддя ККС ВС Олександра Яновська розповіла про вплив рішень КСУ на практику розгляду кримінальних проваджень

25 червня 2021 року суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександра Яновська взяла участь в Одеському кримінально-правовому форумі «Золотий Дюк».

Суддя розповіла про вплив рішень Конституційного Суду України на кримінальні провадження, зазначивши насамперед про Рішення № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року щодо неможливості використання як доказів тих даних, які були отримані шляхом цілеспрямованих дій щодо фіксації певної інформації, не в порядку, передбаченому КПК України. Як приклад прямого застосування цього Рішення Олександра Яновська навела постанову ККС ВС від 12 квітня 2018 року у справі № 366/1400/15-к.

Також спікер приділила увагу Рішенню КСУ № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. 

 «КСУ визнав неконституційною норму ч. 3 ст. 307 КПК України, а ККС ВС у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 405/5435/20 пішов далі, визначивши, що хоча КСУ визнав право на апеляційне оскарження відповідних ухвал, таке право має саме та особа, яка зазнає обмеження своїх прав, але такого права не має прокурор. ККС ВС вказав на це тому, що, виходячи із загальних засад і підходів, закладених у Конституції України, Рішення КСУ було спрямоване на забезпечення права на судовий захист особи, яка звертається до уповноважених державних органів із заявою про вчинення злочину», – наголосила Олександра Яновська.

Крім того, суддя проаналізувала Рішення № 7-р/2020 від 11 червня 2020 року щодо неконституційності ст. 375 КК України (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови). В ухвалі ККС ВС від 1 березня 2021 року у справі № 703/2432/17 сформовано правовий висновок щодо порядку дій суду в разі втрати юридичної сили нормою Особливої частини КК України, яка передбачала відповідальність за діяння, що інкримінувалося особі: відповідне кримінальне провадження підлягає закриттю.

Суддя також зауважила, що згідно зі ст. 459 КПК України однією з виключних обставин є встановлена КСУ неконституційність або конституційність норми, застосованої судом при розгляді справи.

«У звязку із цим виникає необхідність встановлення балансу між принципами дотримання сталості судових рішень і принципом необхідності відновлення того правового стану, в якому була особа до того, як її права було порушено, у тому числі, коли було застосовано закон, який пізніше було визнано неконституційним»,  – підкреслила суддя.

Так, 13 січня 2021 року Велика Палата ВС розглянула справу № 0306/7567/12, у якій позивач оскаржив відмову в апеляційному перегляді ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, що полягала у невнесенні даних до ЄРДР. У цій справі рішення апеляційного суду було ухвалене до Рішення КСУ і Велика Палата ВС дійшла висновку, що в цій ситуації Рішення КСУ застосовуватися не може.

«Якщо ми будемо застосовувати такий підхід абсолютно в усіх ситуаціях, не визнаючи ретроспективної дії рішень КСУ у кримінальних провадженнях, то ми фактично нівелюємо можливість перегляду кримінального провадження за виключними обставинами, якими, у тому числі, можуть бути рішення КСУ щодо неконституційності певних законодавчих норм», – підсумувала Олександра Яновська.