КК та КПК виписані майже за одним стандартом для всіх – і неповнолітніх, і дорослих, без урахування особливостей розгляду проваджень щодо дітей – голова ККС ВС

На це голова Касаційного кримінального  суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко звернув увагу під час спільної наради керівників правоохоронних та інших державних органів щодо стану протидії дитячій злочинності, захисту прав та інтересів дітей, які стали жертвами злочинних посягань, а також формування системи правосуддя, дружнього до дитини. Захід відбувся 1 червня 2021 року в Офісі Генерального прокурора.

За словами Станіслава Кравченка, у 2020 році суди першої інстанції розглянули 3,1 тис. кримінальних проваджень щодо неповнолітніх. Майже 2,1 тис. неповнолітніх були засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, 632 з них – у віці від 14 до 16 років. 1058 неповнолітніх засуджені за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів. До позбавлення волі на певний строк засуджено 259 неповнолітніх.

«Загальновідомим є той факт, що у психіці особи, яка тривалий час перебуває у місцях позбавлення волі, відбуваються безповоротні зміни. І часто трапляється, що особи, які вже у більш зрілому віці притягуються до кримінальної відповідальності за вчинення чергового кримінального правопорушення, у неповнолітньому віці були засуджені до покарання у виді позбавлення волі», – розповів Станіслав Кравченко.

Тому питання призначення покарання неповнолітнім надзвичайно важливе. Коли суд визначає розмір покарання неповнолітньому, то має враховувати багато факторів.

«Що стосується засудження неповнолітніх осіб до позбавлення волі, то погоджуюся з думкою інших доповідачів, які зауважували, що кримінальне законодавство значною мірою побудоване для дорослих. Система призначення покарання неповнолітнім, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень, є неефективною», – зауважив спікер.

Голова ККС ВС навів приклад такої ситуації: суд розглядає кримінальне провадження щодо неповнолітнього, який вчинив кілька крадіжок майна, і перед судом виникає питання про призначення особі покарання за вчинення кількох кримінальних правопорушень. Як свідчить аналіз судової практики, якщо неповнолітня особа вперше скоїла кримінальне правопорушення (і це не тяжкий насильницький чи особливо насильницький злочин), то суд, навіть призначаючи їй такий вид покарання, як позбавлення волі, застосовує ст. 75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням.

«Якщо до суду направляється кримінальне провадження по одному епізоду вчиненої неповнолітнім крадіжки, то виділення такого епізоду не дозволяє суду застосувати ст. 75 КК України, оскільки нинішня конструкція цієї статті визначає, що особа звільняється від відбування покарання за умови невчинення нового кримінального правопорушення», – зазначив Станіслав Кравченко.

Таку ситуацію можна виправити, внісши зміни до законодавства.

Крім того, голова ККС ВС розповів, що минулого року 53 особи були притягнуті до кримінальної відповідальності за втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність (ст. 304 КК України). До адміністративної відповідальності у порядку ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей) було притягнуто 18600 осіб.

«Це велика кількість. Можливо, потрібно змінювати законодавство та застосовувати заходи, які будуть більш ефективними, ніж складення протоколу та накладення штрафу», – сказав доповідач.

Станіслав Кравченко також звернув увагу на питання щодо першочерговості розгляду справ, що стосуються неповнолітніх, яке порушували інші спікери. За його словами, зараз важко забезпечити швидкий розгляд проваджень, адже в судах існує кадровий голод. І ситуація покращиться тільки тоді, коли буде розв’язана проблема щодо кадрового наповнення судів.

Голова ККС ВС нагадав про окремі законодавчі новели. Так, 16 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього».

«Створення цього реєстру оцінюється позитивно, він є ефективним засобом. Крім того, у вироку суду обов’язково має бути посилання на те, що особа, засуджена за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього, вноситься до відповідного реєстру», – зауважив Станіслав Кравченко.

Втім, зазначив суддя, у майбутньому може постати питання щодо перебування в реєстрі осіб з погашеною судимістю, які звертатимуться до суду з тим, щоб їх виключили з цього реєстру.

Крім того, за словами голови ККС ВС, важливим напрямом законодавчої роботи є узгодження українського законодавства з європейськими стандартами. «Не тільки Кримінальний, а і Кримінальний процесуальний кодекси виписані майже за одним стандартом для всіх – і неповнолітніх, і дорослих, без урахування особливостей розгляду проваджень щодо дітей. Специфіка участі в кримінальних провадженнях неповнолітніх, які є потерпілими, свідками, обвинуваченими, дуже складна порівняно зі специфікою участі дорослих. Досвідчений суддя знає, як побудувати тактику ведення судового процесу, участь у якому беруть діти, але потрібно, щоб такі дії були чітко регламентовані у кримінальному процесуальному законодавстві», – наголосив Станіслав Кравченко.

Він розповів також про судову практику ККС ВС у провадженнях щодо неповнолітніх, ефективну роботу механізмів забезпечення єдності судової практики (розгляд палатою касаційного суду, його об’єднаною палатою, Великою Палатою ВС). Однак суд не завжди може вирішити проблемні питання за допомогою судової практики, оскільки для врегулювання тієї чи іншої ситуації потрібні законодавчі зміни.

На завершення голова ККС ВС закликав до співпраці представників правоохоронних та інших держорганів, до об’єднання зусиль у вирішенні нагальних питань, у тому числі й тих, що стосуються внесення змін до законодавства.