Судова система є важливим партнером у питанні охорони та захисту прав ІВ – заступник Голови ВС Богдан Львов

22 квітня 2021 року відбулася Міжнародна онлайн-конференція «Антиконтрафакт – сьогоднішні виклики і розумні рішення», організована Антиконтрафактним комітетом INTA, Підкомітетом Східної Європи і Центральної Азії та юридичною фірмою Sayenko Kharenko.

Представники Міністерства внутрішніх справ України, правовласників всесвітньо відомих брендів, міжнародних організацій, які системно борються із сірим ринком та розповсюдженням контрафактних товарів (World Customs Organization, INTERPOL та ін.), обговорили світові тенденції боротьби з контрафактом та успішні кейси.

Спікером панельної дискусії «Формування успішної практики боротьби з контрафактом» став заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов, який входить до складу судової палати КГС ВС для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності (далі - ІВ), а також пов'язаних з антимонопольним і конкурентним законодавством та багато років спеціалізується на розгляді саме цієї категорії спорів.

У ході виступу Богдан Львов наголосив на актуальності та важливості порушених питань з огляду на масштаби розповсюдження контрафактної продукції, її негативний вплив на бізнес, науку, охорону здоров’я та безпеку споживачів. Водночас він зазначив, що судовий захист є механізмом збалансованого комплексного й ефективного врегулювання спорів з питань ІВ: «Судова система України є активним і важливим партнером у співпраці з національними державними органами та європейськими інституціями з  вирішення питань охорони та захисту прав ІВ, зокрема захисту від негативних економічних та соціальних ефектів контрафакту. Адже суди, здійснюючи правосуддя, захищають від загроз, створених фальшивою – контрафактною або піратською продукцією».

На думку спікера, у боротьбі з контрафактом одним із головних факторів є своєчасне регулювання нормативно-правової бази для належної охорони авторських прав і прав промислової власності та узгодження її із загальноєвропейськими імперативами. Судова влада здатна своєчасно оцінити необхідність удосконалення законодавства, в т. ч. пов’язаного з боротьбою з контрафактом. Верховний Суд очолює неперервний процес координації та аналізу застосування законодавства щодо захисту прав ІВ судами різних юрисдикцій, зокрема положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Переслідування правопорушників у судовому порядку утверджує в суспільстві думку про невідворотність покарання за поширення контрафактної продукції.

Доповідач акцентував на необхідності якнайшвидшого початку роботи Вищого суду з питань ІВ і висловив переконання, що він стане важливою ланкою у протидії контрафакту: «Побудова судів за принципом спеціалізації є найбільш прогресивною формою організації діяльності судової системи, адже надає додаткові гарантії справедливого правосуддя, розцінюється як засіб підвищення якості правосуддя, його доступності для населення та дієвості судової системи. Завдяки особливостям спеціалізованого суду забезпечується оперативність, економність та гнучкість процедури розгляду справ». Він нагадав, що Центр вивчення комерційного права Університету Квін Мері (м. Лондон) за підтримки Міністерства закордонних справ та розвитку Великої Британії і Посольства Великої Британії в Україні протягом двох років реалізовував Проєкт щодо Суду з питань ІВ в Україні. На основі аналізу українського законодавства, а також численних консультацій із зацікавленими сторонами в Україні шляхом проведення семінарів, круглих столів, особистих та письмових інтерв’ю підготовлені Рекомендації та Дорожня карта, які базуються також на порівняльному дослідженні провідних юрисдикцій права ІВ. Згідно з оцінками авторів Проєкту запровадження відповідних рекомендацій допоможе Україні встановити захист прав ІВ відповідно до найкращих міжнародних практик і зобов’язань України відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС та Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.

Богдан Львов також розповів про успішний багаторічний досвід розгляду господарськими судами справ, пов’язаних із захистом прав ІВ, і протидії контрафакту та детально зупинився на найбільш показових кейсах. Так, суд розглянув справу (№ 910/4172/15-г), в якій оспорювалося рішення АМКУ щодо вчинення акту недобросовісної конкуренції через використання етикеток рибних консервів, схожих до ступеня змішування з етикетками, якими маркуються відомі споживачам і такі, що мають попит, консерви конкурента на ринку України.

В іншій справі КГС ВС (№ 910/15222/18) відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним рішення АМКУ, оскільки дійшов висновку, що відповідач у межах визначених законом повноважень встановив неправомірне виготовлення позивачем алкогольних напоїв, оформлення та пакування яких було схожим настільки, що їх можна сплутати з вермутами «MARTINI».

Суд захистив права на торговельну марку інших відомих виробників алкогольних напоїв. Зокрема, задоволено позовні вимоги про зобов’язання припинити виготовлення та реалізацію лікерів з використанням позначень, схожих до ступеня сплутування із зареєстрованими та добре відомими в Україні ТМ «BAILEYS», «Бейліс». Відповідачів зобов’язано усунути оспорювані позначення з пляшок та упаковок лікеру, ділової документації, з реклами та з мережі «Інтернет» (справа № 910/4071/17).

В іншій справі (№ 910/13119/17) визнано недійсними ТМ «BLACK JACK», ТМ «БЛЕК ДЖЕК», які схожі з ТМ «JACK DANIEL'S» настільки, що їх можна сплутати.

Вирішено справу (№ 916/3470/19), пов’язану з виготовленням та спробою ввезення (імпорту) в Україну товару маркованого знаками, які можна сплутати із зареєстрованими позивачем та визнаними добре відомими в Україні торговельними марками WD-40 щодо відомого міжнародного виробника побутової та багатофункціональної продукції, такої як протикорозійні препарати, мастильні та просочувальні оливи тощо. Позов задоволено, встановлено факти порушення прав і законних інтересів позивача, відповідачеві заборонено використовувати такі позначення, а товар, що переміщувався відповідачем через державний кордон, вилучено з цивільного обороту.

На конференції вітчизняні та іноземні спікери наголошували, що проблема контрафакту як для України, так і для всього світу з кожним роком стає все актуальнішою, незважаючи на величезні зусилля, яких докладають держави та бізнес для боротьби із цим явищем. Так, у серпні 2020 року міжнародна дослідницька компанія Euromonitor International передбачила, що втрати світової економіки мали становити 3 %, або 2,2 трильйона доларів США.