ВРП: Проєкти порядків проведення перевірки декларацій суддів та моніторингу способу їхнього життя потрібно доопрацювати

Вища рада правосуддя вирішили надати Національному агентству з питань запобігання корупції зауваження та пропозиції до проєкту Порядку ​проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею, а також до проєкту Порядку здійснення моніторингу способу життя судді.

Проаналізувавши надані проєкти порядків Рада вимушена констатувати, що їх затвердження в запропонованій редакції не відповідатиме у повній мірі міжнародним стандартам та висновкам Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 (стосовно вимог до нормативно-правових актів щодо реалізації контрольних функцій щодо суддів).

Конституційний Суд України підкреслив, що на законодавчому рівні повинні бути створені такі взаємовідносини, які виключали б невиправданий тиск, вплив чи контроль з боку виконавчої або законодавчої влади на судову владу та запобігали б виникненню нормативного регулювання, яке дасть змогу на законодавчому рівні контролювати органи судової влади, а також суддів при здійсненні ними функцій і повноважень.

На думку членів ВРП, проєкт порядку перевірки декларації містить ряд положень, які не усувають, а навпаки – створюють передумови для можливого незаконного впливу та втручання у діяльність судді в ході проведення перевірки. Перш за все, йдеться про необґрунтовано тривалі строки.  Запропонований загальний можливий строк перевірки становить ​180 днів, тобто пів року. На думку ВРП, обґрунтований і розумний строк повної перевірки має бути значно меншим (від 30 до 45 днів), а підстави для його продовження мають бути  ретельно виважені.

Крім того, проєктом передбачена можливість проведення ​повторної повної перевірки декларації, поданої суддею (за процедурою та в строки, визначені для повної перевірки). Норми про повторну перевірку ВРП вважає неприйнятними, оскільки така процедура не передбачена жодним законодавчим актом як у сфері судоустрою, так і у сфері запобігання корупції.

Окремо ВРП звернула увагу на невідповідність вимогам закону положень, згідно з якими повна перевірка проводиться щодо декларацій, ​відібраних НАЗК у порядку черговості на підставі оцінки ризиків. Обов’язковість проведення повної перевірки декларацій, поданих суддею, передбачена Законами № 1700-VII та ​№ 1402-VIII,​ а тому інші підстави для проведення повної перевірки декларації судді, ніж передбачені вказаними законодавчими актами, встановлюватись не можуть.

ВРП наголосила, що проєкт порядку здійснення моніторингу способу життя судді не визначає ​ні чіткої процедури початку здійснення моніторингу, ні строків його проведення, ні вимог щодо перевірки достовірності інформації, на підставі якої розпочинається моніторинг.

На думку членів Ради, вкрай важливо, аби процедура початку моніторингу (форма прийняття рішення про початок, вичерпні приводи і підстави для прийняття відповідних рішень, визначення уповноважених осіб, строків тощо) були чітко унормовані. Рішення про початок моніторингу, на думку членів Ради, має  приймати Голова НАЗК чи його заступник. У ВРП також звернули увагу, що у проєкті відсутні вимоги щодо можливості початку моніторингу виключно на підставі ​достовірної​ інформації. 

Рада вважає за необхідне закріпити обов’язок повідомляти про початок повної перевірки декларації та про початок проведення моніторингу та про його результати не тільки ВРП, а й ​самого суддю.

Також у порядках слід передбачити можливість оскарження дій та рішень НАЗК, прийнятих під час проведення повної перевірки та під час здійснення моніторингу.

З огляду на наявність низки зауважень до проєків документів, ВРП вирішила запропонувати Національному агентству з питань запобігання корупції надати їх Раді на погодження після доопрацювання та врахування пропозицій.